Виховання дитини бабусею

Виховання дитини бабусею

Навіть у нинішній час, коли у багатьох сімей є можливість віддати дитину в дитячий сад або найняти сумлінну, кваліфіковану няню, велика кількість батьків все ж вдається до допомоги бабусь і дідусів. Сьогодні виховання дитини бабусею далеко не рідкість, адже часто трапляється так, що основні клопоти, а іноді і повністю вся турбота про дітей, лягає на плечі бабусь. Причини цього можуть бути різними – від зайнятості батьків на роботі і проживанні їх в іншому місті або країні до особливої обстановки в сім’ї, в результаті яких саме бабуся стає основним «вихователем» дитини.

Однак, що робити, якщо і батьки, і бабуся хочуть брати активну участь у вихованні та розвитку малюка? Як не посваритися і в рівній мірі розділити відповідальність, правильно вибрати лінію поведінки і виховання? Спробуємо розібратися!

Бабусине виховання або як не виростити егоїста

Всім відомо, що бабусі шалено люблять своїх онуків, дорожать ними більше, ніж рідними дітьми, балують їх і намагаються догодити в будь-якій ситуації. Під онуків намагаються втілити все, що не встигли свого часу втілити в дітях, віддати всю любов до залишку, ту, яку, можливо, не додали своїм дітям. Все тому, що онуки – це, як кажуть, «останні діти наших бабусь».

Тому дуже часто можна спостерігати безвідмовну бабусю, яка виконує будь-яку примху дитини і геть розбещеного і неслухняного онука, який ще трохи, і «сяде їй на голову». Якщо бабусею обрана неправильна лінія виховання, то дитина може стати самозакоханим і абсолютно неуважним до почуттів інших, оточуючих його людей. Волею-неволею, але бабусі, яка сама виховує дитину іноді необхідно застосовувати суворість у ставленні до дитини і не дозволяти йому все підряд.

Бабусине виховання часто виявляється дуже консервативним, правильним, і в цьому його основна принадність. Адже бабусі, особливо ті, які старої закалки, часто не використовують досягнення науки і техніки у догляді за малюком, вважаючи їх шкідливими і непотрібними. Приміром, намагаються не надягати на малюка синтетичний, не дихаючий памперс, не показують йому днями безперервно мультики на комп’ютері, перуть руками, ніяких шкідливих порошків і пральних машин, а всі дитячі пюрешки і інші смаколики готують вручну, адже так смачніше і корисніше. Бабуся буде читати повчальні, цікаві книги малюкові, гуляти з ним багато на свіжому повітрі, розповідати йому хороші, добрі казки, історії і потішки, грати в розвиваючі ігри, а пізніше, коли дитина буде вчитися в школі – буде скрупульозно та уважно вивчати з ним уроки.

Залишаючи дитину з бабусею, можна не переживати, адже малюк залишається в надійних, люблячих руках. Крім того, можна бути впевненою, що виховання дитини бабусею буде дуже схоже на виховання дітей, в свій час, і дитинство у дитини не пройде лише за комп’ютерними іграми і перед телевізором. Вона завжди віддасть перевагу турботу про онука будь-яких своїх справах і обов’язків, адже він для неї – на першому місці.

Головне, щоб вона не балувала малюка понад міру, вміла вчасно зупинити його і відвернути, щоб потім не розчаровуватися через неосвіченого відносини і завищеної самооцінки маленького самозакоханого диктатора.

Вчимося приймати допомогу бабусі у вихованні дитини

Якщо ж молоді батьки самі виховують свою дитину, а бабуся приходить у якості гостя, ситуація може носити дещо інший характер. Адже бабусі бувають різні: одні – як палички-виручалочки, завжди знаходяться поруч і пропонують дітям свою цілодобову допомогу по догляду за немовлям, підтримуючи їх лінію виховання і не втручаючись в процес заохочень і покарань; інші бабусі дуже прагнуть брати активну участь у житті малюка, переймають на себе багато материнські права і обов’язки, дають слушні поради недосвідченим матусям, підкреслюючи, що «наші часи все робилося по-іншому». Звичайно, багато батьків досить болісно сприймають таку політику бабусиної виховання, особливо якщо воно йде в розріз з їх поглядами і не відповідає тому укладу, який батьки для себе визначили.

Часто трапляється, що дитина не хоче повертатися додому від бабусі, адже там його балують, все дозволяють, буквально з рук не спускають, в той час як вдома така вседозволеність батьками присікається. У цій ситуації потрібно безпосередньо, проте чемно і по-доброму поговорити з бабусею і попросити про те, щоб вона трохи вимогливішими ставилася до малюка, не виконуючи кожну його забаганку, рахуючись з думкою його батьків.

При дитину з’ясовувати стосунки неприпустимо, адже у нього дуже чутлива психіка, та й не факт, що він візьме сторону батьків, йому ж з бабусею добре і затишно.

Якщо ж бабуся дуже хоче приймати участь у вихованні малюка і дарувати йому свою турботу, надайте їй яку-небудь зі своїх функцій – купання чи зміну підгузника, годування або чищення вушок дитини. Тоді і у матусі з’явиться трохи часу на себе, і бабуся буде задоволена спілкуванням з малюком, і дитина буде приємно здивований різноманітністю.

Пам’ятайте, що бабуся – це зовсім не суперниця і нравоучитель. Цей ваш надійний друг і вірний помічник у вихованні дитини та догляду за ним, який завжди дасть пораду, підтримає і допоможе в скрутну хвилину.